Завершився перший триместр біатлонного сезону. Грудень видався важким і неоднозначним для українського біатлону. Разом з тим, в ньому знайшлося і місце для значного успіху — як перемога Юлії Джими і подіум одиночного міксту в Поклюці. Про всі найбільш важливі моменти в житті нашої команди і всього вітчизняного біатлону — у великому інтерв’ю biathlon.com.ua з президентом Федерації біатлону України Володимиром Бринзаком. Розмова вийшла настільки об’ємною і всеохоплюючою, що довелося розділити її на дві частини для зручності сприйняття.

Першу частину інтерв’ю читайте тут:

Володимир Бринзак: Ми зобов’язані створити команду до Пекіну-2022. Це питання принципу

— Чи відомі Вам плани тренерів на американські етапи? І чи не змінилися вони у зв’язку з поточною ситуацією в Кубку націй?

— Ми домовлялися ще перед сезоном, що остаточно ці плани будемо узгоджувати після Рупольдінгу. Там вже більш ясною буде картина в Кубку націй, зі станом команди на той момент, ну і здоров’ям спортсменів після новорічної паузи. Тому поки рано говорити. Але розглядати можемо самі різні варіанти. Аж до того, щоб поїхати розширеним складом в Канаду, позмагатися там до 10-го лютого, після чого основа може повернутися в Європу і буде ще досить часу, щоб підготуватися до чемпіонату світу. Може, пару гонок пробігти на чемпіонаті Європи, щоб не сидіти місяць без стартів. А кілька людей залишаться за океаном і в Солт-Лейк-Сіті підтримають національний залік. Але це, повторюся, поки дуже попередньо, і всього лише один з можливих варіантів. Вирішувати все будуть тренери команд.

— Завершуючи тему Кубка світу, питання про трансляції. Багато претензій викликає якість показу гонок. І якщо рівень коментаторів поступово зростає, до того ж у вболівальників є вибір, то велика кількість реклами в ключові моменти гонок викликає роздратування. Федерація, як володар прав на трансляції, може якось вплинути на цю ситуацію?

— Ні, ми не можемо. Ми передали субліцензію на показ Кубку світу, а телеканали вже самі вирішують — що, в якому обсязі і з якою рекламою показувати. У каналу UA: ПЕРШИЙ, як Ви знаєте, непроста фінансова ситуація, і вони намагаються нормалізувати її за рахунок продажу рекламних пакетів. Це їх комерційна діяльність, втручатися в яку ми не маємо права.

Звичайно, я і сам це помічаю: реклама вклинюється у відповідальні моменти. Я навіть розмовляв, пропонував не переривати сюжет гонки хоча б між останньою стрільбою і фінішем. Звичайно, це не професійна робота. Я багато спілкувався — і з коментаторами, щоб вони підвищували свій рівень. Але … Доводиться повторювати сакраментальне: вчитися, вчитися, вчитися …

— Кілька слів про найближчий резерв. Як Ви вважаєте, хто з хлопців, які виступали на Кубку IBU, може поборотися за місце в основі на січневих етапах Кубку світу?

— Я б не став говорити, що це зараз — першочергове питання. Найважливіше — не  нашкодити з цими викликами-відгуками, і щоб спортсмени були в нормальному психологічному стані. А то викликали Абрамову, вона пробігла за межами перших 60-ти — і відправили відразу назад. Я спочатку був проти цього виклику, але Андрій Прокунін сказав, що так буде правильніше, що дівчата мають розуміти, що їм дають шанс, щоб нічого не говорили. Чого не говорили? Треба з професійної точки зору підходити: якщо логіка є — даємо шанс, а якщо логіки немає — сенс? Тільки прокаталась, витратила сили – а результату не вийшло ні там, ні там.

Якби людина дійсно явно виділялася — тоді її треба брати. Як та ж Журавок, яку в січні потрібно залучати, щоб спробувати в естафеті. Вона добре стріляє, зараз більш-менш підтягла хід, принаймні, багато не програє на короткій дистанції. Абрамова, Бєлкіна — нестабільні, це поки не рівень навіть тридцятки Кубку світу. Бондар, Кручова — навіть на Кубку IBU не кожен раз потрапляють в залікову зону. Кривонос — ще юніорка, їй на чемпіонаті світу зі своїм віком ще треба бігти. Якщо говорити про дівчаток, поки я не бачу, хто з цього складу, окрім Журавок, може вписатися в олімпійську команду на Пекін. Може, хтось зможе домогтися за найближчі рік-два істотного прогресу, я буду тільки радий.

— Результати Руслана Ткаленко — підсумок його «свіжості» після пропуску старту сезону, або ми бачимо вихід спортсмена на більш високий рівень?

— У нас часто таке траплялося: коли спортсмен через хворобу влітку багато пропускає, взимку непогано виступає. Але така форма може протриматися недовго. Подивимося. Ми поки дали Руслану можливість не форсувати підготовку. Зараз він в Сянках отримає змагальну практику на чемпіонаті України, трохи розбіжиться, відновить психологічну впевненість. Далі буде ще етап Кубку IBU, а потім будемо дивитися — як його оптимально задіяти в цьому сезоні.

— Серед юніорів найбільш приємне враження поки залишає Катерина Бех, в першу чергу, здивувавши хорошою швидкістю. Чи можлива її поява, наприклад, в гонках Кубку IBU, або Катя буде зосереджена на юніорських змаганнях в цьому сезоні?

— Чому ні? Все можливо. В Ансі юніорам дісталася дуже складна погода, і судити про їх стрільбу по тим змаганням не можна. Та ж Бех влітку стріляла цілком нормально. Тут же позначилося ще надмірне бажання показати себе. А без достатнього досвіду і практики це обернулося помилками. Я знаю, що у неї є велика мрія, заради якої вона і зважилася на зміну команди. Тому поки на неї тисне це бажання одразу показати себе з кращого боку. Їй треба поки позмагатися на цьому рівні. Потенціал хороший і у неї, і у Оксани Москаленко. Але вирішувати – коли їм пора переходити на дорослі старти, буде тренер, з яким у них хороший контакт. Ми їх підганяти не будемо, і я не виключаю, що і наступний сезон вони ще відпрацюють в тому ж складі — з тренерами Іллею Лопуховим та Валентиною Шевченко. Там же, швидше за все, будуть і інші молоді дівчатка.

— Ще одна підопічна Іллі Лопухова Анастасія Рассказова не могла виступати в грудні через проблеми з оформленням громадянства. Наскільки серйозні ці складності, і чи зможемо ми побачити Настю на перших січневих стартах?

— Насті довелося полетіти в Хабаровськ, щоб зібрати необхідні документи. Зараз вона знаходиться там, повинна у вівторок прилетіти до Києва, щоб займатися формальностями вже тут. Ну, і потім, ми повинні подати заявку в IBU, а за новими правилами затвердження цієї заявки відбувається на засіданні Виконкому. Коли це відбудеться, я поки не можу прогнозувати.

— Але загальний рівень результатів наших юніорів на міжнародних стартах не може не викликати занепокоєння. Чи є вихід в цій ситуації в доступній для огляду перспективі, або нам доведеться, як радить Василя Карленко, чекати і терпіти найближчі 6-8 років?

— Для нашої молоді, яка потрапила на централізовану підготовку, є всі можливості для зростання. На укочування в скандинавські країни, де в жовтні вже був сніг, за рахунок федерації і міністерства ми відправляли понад 60 людей! Купили 70 пар нових лиж — роздали юніорам і навіть юнакам, всім роздали нову форму. З ними працюють кращі тренери, які тільки є в Україні. Але де зростання, де результати? Я поки не бачу, що вони готові змагатися на серйозному світовому рівні. Та й постійно готувати хлопців цього віку за кордоном не можливо. А на місцях, як я вже говорив, умови залишають бажати кращого. І, може, коли вони вдома, то просто не мають можливості нормально тренуватися.

Для тренерів щороку організовуємо семінари, обмін досвідом, створюємо всі можливості. Але я — не тренер. Я намагаюся створювати умови, такі, які в наших силах. А вже робота тренерів — домагатися прогресу своїх спортсменів. Звичайно, не обходиться без помилок. Як у випадку з Христиною Дмитренко, коли після перемоги на Юнацьких Олімпійських Іграх її почали заявляти на всі змагання, навіть більш старшого віку. Може, там вона так набігалася, що до сих пір не прийде в себе. Але може бути, це — свого роду акселерат, який за рахунок кращої підготовки в своєму віці вигравала старти серед дівчат, але при переході в дорослі змагання не переварює новий рівень навантажень. Специфіку можливостей організму теж треба враховувати.

— У нас досить давно спостерігається проблема переходу спортсменів з юнацького в юніорський вік. Може, має сенс залучити на цей рівень іноземного фахівця, з новим підходом і новими методиками адаптації «дорослішання» спортсменів?

— Ну, як зараз — запросити серйозного фахівця, сказавши йому, що у нас немає лижоролерної траси, щоб влітку тренуватися, проблеми з патронами, і в тому числі банально — з якісним харчуванням. І що у нас жодного нормального стрільбища в країні немає з тренувальною базою.

Ми намагаємося розвиватися в міру можливостей. Зараз з’явився Ілля Лопухов, і я сподіваюся, що в тандемі з Валею Шевченко, і взаємодіючи з особистими тренерами, вони підтягнуть юніорів. Зараз вони вже працюють не тільки зі своїми спортсменками, але і з Дмитренко, Кіп’яченковою і іншими. Може, саме ці люди знайдуть підхід до дівчат, зможуть їх по-новому розкрити, або підключаться особисті наставники.

— Чи не вийде так, що Ілля Лопухов буде займатися тільки своїми спортсменками, а решта будуть віддані Олександру Кравченко і іншим наставникам?

— Ні, зараз Лопухов вже працює з усіма юніорки. З особистими тренерами, наскільки я знаю, займаються тільки Оксана Сігеті — з Олександром Ворчаков, і Ганна Коваленко — з Олександром Кравченко.

— До речі, раз Ви згадали Олександра Васильовича Ворчаков. Що зараз відбувається з Антоном Мігдою і Максимом Івко? Вони втрачені для збірної?

— Чому втрачені? Зараз буде чемпіонат країни в Сянках. Покажіть себе, пройдіть відбір — і потрапляйте в команду.

— Команда Б братиме участь в чемпіонаті України, щоб можна було порівняти їх рівень?

— Не буде там тільки Журавок і Бєлкіної, які за результатами Кубку IBU отримали можливість бути звільненими від відбору. Плюс поки під питанням Ольга Абрамова, якій може треба буде злітати в Москву для консультацій з доктором з приводу спини. Юля Журавок, до речі, поки залишиться в Нове-Мєсто разом з Цимбалом і Джимою, тренуватися до наступних зборів.

— Два тижні тому Ви розповідали про ситуацію навколо Ірини Варвинець. За цей час повинно було пройти її комплексне обстеження і Ви анонсували консультації з фахівцями в Мюнхені. Чи є якась нова інформація про перспективи Іри повернутися в біатлон?

— Іра на цьому тижні пройшла повне імунологічне обстеження в клініці Форпост, дослідження в інституті серця, але результатів ми поки не отримали. Я, коли у своїх справах був в Мюнхені, віддав її знімки МРТ хорошому ортопедові, і мені пообіцяли, що за цими матеріалами будуть консультуватися з кваліфікованим хірургом, що спеціалізуються саме на операціях на колінах. 28-го грудня я знову там буду, сподіваюся отримати медичний висновок.

З Ірою ми спілкувалися, я бачу її бажання повернутися. І ми можемо запропонувати їй ті варіанти, які виявляться оптимальними. Наприклад, піти на зниження тренувальних і змагальних навантажень, готувати її на короткі дистанції, як суперспринт і естафетні дистанції, де вона може бути корисною за рахунок швидкої і якісної стрільби. Може  дозувати навантаження, використовуючи її не весь сезон. Загалом, при бажанні Іри ми знайдемо оптимальні варіанти для продовження нею кар’єри і місце їй в команді. Але для початку треба дочекатися остаточної думки лікарів.

— Володимире Михайловичу, і наостанок — питання про Буковель. Федерація не є замовником будівництва, але явно — зацікавлена ​​сторона в тому, щоб комплекс все-таки був. Зрив тендера ховає цей проект?

— Ні, чому? Депутати Верховної Ради на бюджетному комітеті проголосували норму, згідно з якою ті 50 мільйонів гривень, заплановані в бюджеті цього року і не використані через зрив тендеру, переходять на наступний рік, плюс до них додається ще 28 мільйонів, закладені на 2019 й рік. Нехай трохи заспокояться передвиборні пристрасті, і з бюджетом в 78 мільйонів можна буде оголосити новий тендер. Думаю, втрати не великі — все одно взимку ніхто б будувати нічого не став. А так — в лютому-березні можна організувати новий тендер і вже навесні приступити до реалізації проекту. Проекту,  який вже повністю готовий, пройшов всі експертизи і затвердження.

Хочу побажати справжнім уболівальникам біатлону терпіння і віри в команду, в якій повинна пройти зміна поколінь, як це було і раніше. Досвід і знання, як це зробити, у нас є. У спорті, в команді, як і в звичайному житті, відбуваються різні процеси. Всі — живі люди, і буває дуже не просто поєднати і збалансувати всі процеси і відносини між дуже різними фахівцями, спортсменами, з огляду на специфіку характеру кожного, емоцій, їх особистих інтересів. Так відбувається практично в будь-якому колективі. Але ми повинні знайти шляхи для вирішення проблем заради створення команди зразка Сочі 2014.

Бесіду вів  Євген Тарасенко