Сьогодні всі, хто хоча б якось причетний до біатлону, перебувають у передчутті нового сезону. Хтось тренується до сьомого поту, хтось цілодобово оновлює сторінки сайтів у пошуках новин. Серед передсезонної метушні ми поспілкувалися із заслуженим тренером України з біатлону, тренером Сумської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» Василем Кротом. Про що мріє тренер, ким пишається, і наскільки сумські біатлоністи готові до нового сезону, читайте в інтерв’ю…

Заслужений тренер України з біатлону, Василь Крот

Василю Васильовичу, як Ви оцінюєте підготовку своїх вихованців до нового сезону?

— Оцінюю з певною перспективою. Наразі ми пройшли змагання і літні, й осінні, узяли участь в чемпіонатах України серед юнаків та дівчат, юніорів, дорослих. Тепер же готуємося до зимових змагань. Ось саме вирішуємо питання щодо виїзду збірної області для підготовки на навчально-тренувальну базу «Тисовець» в Карпати. Плануємо поїхати на початку грудня, бо в кінці – уже змагання.

А які результати пророкуєте Вашим спортсменам?

— Хотів би, звичайно, щоб були призери. А збірна Сумської області, за яку я також відповідаю, узагалі зайняла як мінімум призове місце серед областей України.

У Вас понад 40 років тренерського досвіду. Ким зі своїх спортсменів по-справжньому пишаєтеся? Багато таких учнів, які перевершили вчителя?

— Так, у мене вже таких багато. Ось 10 листопада буде День народження Юлі Журавок, чемпіонки світу, Європи, майстра спорту міжнародного класу. Зараз вона в Норвегії на підготовці до старту етапів Кубка світу. І Руслан Ткаленко. У нього День народження – 13 листопада. Він також призер багатьох міжнародних змагань, чемпіонату Європи. Руслан тренувався на нашій базі «Динамо», пізніше вже виріс і зараз перебуває в складі збірної України й проживає в Чернігові. Багато спортсменів, які в мене займалися, сьогодні майстри спорту, учасники Всесвітньої універсіади, чемпіонатів світу, Європи, Віктор Ченцов, наприклад. А є ж і такі діти, які ставали чемпіонами Сум, Сумської області, України. Таких дітей багато…

А чи є нині серед Ваших вихованців нові перспективні зірочки?

— Я взагалі намагаюся підбирати собі таких дітей, які б не просто ходили тренуватися, а мали за мету стати хорошими спортсменами. Хочу, щоб вони досягали не лише високих спортивних результатів, але й у житті не пасли задніх. Заняття біатлоном потребує від спортсмена широкого осмислення власних дій: як у стрілковій підготовці, так і в лижній. Звичайно, займаються діти, обдаровані від природи не лише в спорті, але й розумово. Зараз серед моїх вихованців є Денис Ісаєв, призер чемпіонату Сумської області. Він у мене займається нещодавно, але вже плануємо йому непоганий результат на чемпіонаті України. Ще є в мене Микола Василенко, чемпіон Сумської області з літнього біатлону…

Юні вихованці Василя Крота

На жаль, біатлоном займається небагато дітей. Більшість перспективних обирає інші види спорту. Наш вид спорту ж вимагає не лише належної уваги, але й відповідних умов. Ось похолоднішало, раніше смеркає. А діти ж після школи… Ми вже не можемо займатися так довго, як би того хотілося. Немає ж і траси освітленої, бракує підвозу дітей на лижну базу…

А якого головного правила Ви завжди дотримуєтеся у своїй роботі?

— Головне правило – це систематичність у заняттях. Спортсмен має постійно тренуватися. Ставимо ціль, налаштовуємо на її виконання дітей, аби вони не просто займалися, а й думали, прагнули показати результат.

Ви – неодноразово «Кращий тренер молодих спортсменів у олімпійських видах спорту». У чому вбачаєте секрет власного успіху?

— Знаєте, щоб показати гарний результат, треба шукати й відбирати спортсменів. У плаванні – одні принципи відбору, у біатлоні – інші. Так трапилося, що я знайшов власну систему відбору, а за нею – дітей, які показали результати. Це, знову ж таки, Руслан Ткаленко, Юлія Журавок і багато-багато інших…

А Як, на Ваш погляд, на Сумщині загалом складається з розвитком біатлону?

— Переваги Сумщини в тому, що ми проводимо реально багато змагань. У нас є конкуренція між тренерами щодо того, чий спортсмен потрапить до збірної області. А конкуренція завжди дає позитивний результат. Недоліки ж наші в тому, що треба більше уваги приділяти розвитку біатлону. Як я це розумію? Треба, наприклад, уже відновлювати лиже-роллерну трасу. Якщо весною не зробимо цього, наступного року можемо не провести змагання. Але основна проблема й не лише нашої області – обмежена увага спортсменам. На змаганнях непогано було б покращити призовий фонд, аби зацікавити спортсменів змагатися. Щоб не тільки були грамоти й медалі, а ще й цінні подарунки.

І насамкінець, Василю Васильовичу, поділіться з читачами, про що Ви мрієте як тренер?

— Мрію, аби діти займалися, щоб були результати, щоб були всі здорові. Хотів би, щоб на Сумщині біатлон розвивався іще краще. Щоб люди дивилися по телевізору змагання, щоб наші спортсмени, такі як сестри Семеренко, Юля Журавок, Богдан Цимбал перемагали ще більше, щоб наші діти-спортсмени з гордістю казали: «Я займаюся біатлоном!» Щоб це було популярно, як раніше. Прийдеш до школи, скажеш «будемо займатися біатлоном, стрілятимемо» – і відразу підіймаються десятки рук охочих записатися…

Кадри з тренування: