Комунальний заклад Сумської обласної ради обласна дитячо-юнацька спортивна школа «Регіональний центр зимових видів спорту» цього року святкує п’ятиріччя від дня створення. Із нагоди «міні-ювілею» та, зважаючи на актуальність теми перед новим біатлонним сезоном, ми запросили на розмову директора спортивного закладу Віктора Світличного.

Віктор Світличний та Володимир Токар

— Нині я виконую обов’язки директора школи, оскільки термін мого контракту завершився. Загалом, на посаді перебуваю вже більше року. Варто зазначити, що наприкінці 2017-го КЗ СОР ОДЮСШ «Регіональний центр зимових видів спорту» отримала вищу категорію на чотири роки. Окрім певного престижу, надання такого статусу передбачає надбавку до зарплати тренерів у розмірі 15%, – відразу підкоригував та повідомив Віктор.

Розкажіть детальніше про структуру школи, тренерів…

— Маємо два відділення: біатлону й лижних гонок. У першому займаються 188 дітей та юнаків 9 – 23 років. За віком вони розділені на групи початкової, базової, спеціалізованої підготовки та вищих досягнень. Працюють із ними 16 тренерів. Серед наставників – сім Заслужених тренерів України та два майстри спорту міжнародного класу.

А що до матеріально-технічної бази школи?

— Звичайно, школа забезпечена спортивним інвентарем, але його, як завжди, не вистачає. До того ж, якщо минулого року на спортивний інвентар виділили 270 тис. грн., то цьогоріч – лише 32 тис. Наприкінці кожного року ми формуємо бюджетний запит. Записуємо те, у чому є потреба. Проте скільки й кому надавати коштів, вирішує начальник Управління молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації. Управління – головний розпорядник бюджету у сфері фізичної культури та спорту.

Чого конкретно школі бракує зараз?

— Розумієте, тим, що маємо наразі, ми в змозі забезпечити лише кращих спортсменів, які вже виїжджають на навчально-тренувальні збори, беруть участь у змаганнях всеукраїнського рівня. Найбільш нагальне для нас – це набої, гвинтівки. Останніх маємо 52 одиниці, найстаріша – 1986 р., а «нові» – із 2003-го, їх дві чи три. Я безпосередньо в Управління молоді та спорту прошу купити дві німецькі гвинтівки «Anschutz». Вартість однієї такої – приблизно 50-70 тис. грн.

Звичайно, завжди необхідні набої. На складах Збройних сил України, я знаю, їх вистачає. А дітям інших і не треба. Вставляти імпортний набій у гвинтівку 1986 р. – вибачте, не комільфо. Ось, наприклад, статистика. 2017-го провели тендер і закупили 54 тис. набоїв на 190 тис. грн., один набій приблизно три з половиною гривні коштує. А ще ж треба лижі, пара яких – близько 10 тис., взуття, кріплення. Взуття – десь 6 тис., кріплення – півтори тисячі. Біатлон – дорогий вид спорту. Безперечно, матеріально сприяє розвитку біатлону на Сумщині й обласна організація Федерації біатлону України. Закупили, наприклад, 20 пар роллерів, приблизна вартість – 100 тис. грн.  Беруть участь у вирішенні житлових питань спортсменів: допомогли Ані Кривонос, нині вирішують проблему Юлі Журавок.

Окрім Центру, чи мають можливість юні біатлоністи тренуватися ще десь на Сумщині?

— Є ще Роменська районна дитячо-юнацька спортивна школа ім. П. Калнишевського, сумська міська ДЮСШ із біатлону «Колос», Сумська обласна школа вищої спортивної майстерності. Але до останньої з часом переходять уже більш досвідчені спортсмени. Юля Журавок, наприклад, нині там числиться. Воно ж як… Ми – це початковий етап підготовки, далі всі їдуть або до школи вищої майстерності, або в Чернігів.

Чому саме в Чернігів?

— У них інфраструктура на високому рівні, чудовий «Державний центр олімпійської підготовки з біатлону»…

А що потрібно зробити, аби наші спортсмени залишалися на Сумщині?

— Покращити інфраструктуру, зокрема базу й трасу. Щоб не переодягалися, умовно кажучи, під дубом, а за кожним тренером була закріплена власна кімната. Лиже-роллерна траса на базі «Динамо» вже не годиться для тренувань. У жовтні голова обласної ради Володимир Токар разом із президентом Сумської обласної організації «Федерації біатлону України» Анатолієм Линником приїжджали оцінити стан траси. Вирішили реставрувати. Залишилося, щоб відповідно проголосували депутати й трасу включили в бюджет наступного року. Це приблизно 5-6 млн. грн. Однак, є ще один нюанс. Треба, щоб траса була конкретно закріплена за певним суб’єктом, якому тоді й перераховувати гроші. Наразі в нас два комунальних заклади, які можуть взяти її: наш Центр і школа вищої спортивної майстерності. У 2013 році ж ухвалили рішення про передачу траси Центру. Проте нещодавно мені надіслали лист про створення комісії з розгляду питання щодо того, аби зробити трасу міжнародного зразка… Базу ж в Сумах треба обов’язково зробити. До слова, ось у Тростянці змагання проводили, але жити там було дорого. Глухівський тренер, який привіз 50 дітей, наприклад, мав віддати 12-14 тис. за дві доби. А в Сумах же база безкоштовна. Тож тренер ночує в Сумах, хоч і 200 грн. потім витрачає на бензин.

У Тростянці, до речі, нерідко проводять змагання…

— Їх міський голова Юрій Бова просто «хворіє» цим питанням. За останніх два роки там на високому рівні провели три літніх старти…

Пропоную підбити підсумки розмови, згадавши й здобутки ДЮСШ «Регіонального центру зимових видів спорту».

— Звичайно, і позитивного багато. Наша школа – краща в Україні, за результатами змагань із біатлону серед дітей та юнацтва. І варте уваги те, що нині в складі збірних команд України перебувають 14 представників відділення Центру з біатлону та двоє – із лижних гонок.

 

Що ж, сподіваємося, що першість «Регіонального центру зимових видів спорту» добряче закріпиться. І школа подарує ще не одну спортивну зірочку не лише в масштабах області, а й на міжнародному рівні!