Швидкість і швидкість,
урівноважені дії на вогневому рубежі
і знову боротьба на дистанції.
Усе це – біатлон, тяжкий та цікавий вид спорту.
Історія змагань сучасності з біатлону починається з 1958 року, коли в Австрійському Зеефельді вперше було розіграно золоту медаль Чемпіонату світу в гонці на 20 км., яку було вручено шведському спортсмену Адольфу Віклуду. Після Чемпіонату біатлон швидко полюбили в багатьох країнах світу і вже через 5 років на Сумщині почали з’являтися перші спортсмени:
Тімко Володимир
Полушин Сергій
Сироватка Едуард
Соловйов Леонід
Фалько Василь
Біатлон був складовою підготовки працівників правоохоронних органів, які змагалися на лижах, стріляючи із різних видів зброї: пістолети, м.к. гвинтівки і бойової зброї.
У кінці грудня 1963 р. в Сумах було проведено змагання Кубок України серед команд відомств. Голова сумської ради ДСТ «Авангард» Федір Овсійович Вергун запропонував місце для стрільбища в с. Стецьківка під Сумами, місце змагань сподобалося всім учасникам і тренерам, що і дала початок розвитку біатлону на Сумщині.
У підготовці стрільбища до змагань брали участь усі керівники товариств (Шеремеревич А.С. – голова обласного управління, Кузьменко Г.М. – голова облради «Спартак», Книш Л.І. – голова спортивного товариства «Колос», Вергун Ф.О. – голова обл. «Авангард»), адже потрібно було зробити бліндаж довжиною 20 м., глибиною 2,5 м і шириною 1,5 м.
У серпні місяці 1964 року в Сумах з’явився перший тренер-випускник КДІФК Яків Іванович Дворський, який організував першу спортивну секцію з біатлону в Сумах, в ДСТ «Авангард».
У той час спортсмени змагалися на дистанції 20 км. зі стрільбою на 4-х. вогневих рубежах: І рубіж – стрільба лежачи – дистанція 250 метрів;
ІІ рубіж – стр. лежачи – дистанція 200 метрів;
ІІІ рубіж – стр. лежачи – дистанція 150 метрів;
4 рубіж – стр. стоячи – дистанція 100 метрів.
Змагання проводились серед ФСТ та відомств, команди складалися з 3-х спортсменів (чоловіків).
З 1966 р. до команди було включено 1-го юніора до 21 року та було введено ще один вид змагань – естафету 4х7,5 км.
Уперше естафета була проведена, як показова, на першості Радянського Союзу в естонському м. Отеп’я в 1965 р. Також в 1967 р. була введена естафета 3х7,5 км. серед юніорів зі стрільбою лежачи на першому і стоячи на другому вогневих рубежах.
Перші успіхи до спортсменів Сумщини прийшли на кінець 60 –тих років, коли на першості Військ МВД Радянського Союзу в м. Кавголово, що під Ленінградом (Санкт-Петербург), 1968 р. Сергій Полушин (Динамо) посів 10 місце і виконав норматив Майстра Спорту Радянського Союзу – в гонці на 20 км. з чотирма вогневими рубежами, а потім успіх у командній першості на чемпіонаті України, команда Сумської обл. посіла ІІ місце та ІІ місце в естафеті, у командному складі були:
Фалько Василь
Терьохін Валерій
Соловйов Леонід
Дворський Яків
це перші серед перших.
Незабаром успіхи прийшли і для Сумських юніорів. Так, на Кубку СРСР в м. Цесіс, О. Тимофієв посів друге місце і разом з В. Карленко та А. Болдарем посіли ІІІ місце в естафеті. На початку 70-х років (1970-1971рр.) юніори ДСТ «Авангард» були однією з найсильніших естафетних команд Чемпіонату СРСР, (О. Тимофієв) В. Русанов, В. Карленко (Київ), А. Болдар. З розвитком спортивної бази в с. Стецьківка та завдяки великій цікавості юнаків до біатлону, у кожному товаристві області почали розвивати цей цікавий вид спорту – біатлон. Так, товариство «Динамо» запросило з м. Свердловськ тренера В.Л. Прокопова, який за короткий період роботи в «Динамо» спромігся вивести спортсменів-динамівців на республіканську та всесоюзну арену, у 1974 р., перейшовши на роботу до ДСТ «Локомотив», команда «Локомотив» була в лідерах на Чемпіонаті України, вигравши естафетну гонку на Спартакіаді України:
М. Василега
О. Растопін
В. Прокопов
В. Бондаренко
1974 рік був роком Спартакіади Народів СРСР в м. Свердловськ, на якій високі результати показали О. Растопін, В. Русанов, М. Сагун, О. Салатенко.
У період з 1969 р. по 1980 р. у Сумах було проведено велика кількість Всесоюзних змагань Ц.Р. («Колос», «Спартак», «ТР», «Зеніт», «Буревісник», «Локомотив», «Авангард») та Чемпіонату Радянського Союзу з літнього біатлону на яких змагалися спортсмени з різних куточків СРСР. Успішно виступили:
В. Русанов МС
О.Растопін МСМК
М. Крилов МС
О. Тимофеєв МС
М. Ілларірнов МС
В. Андрусенко МС
В. Басов
Е. Малаштан МС
С. Вовченко МС
В. Мірошніченко МС
Г. Шамрай МС
І. Терещенко МС
І. Донець МС
В. Котов МС
М.Борисоглебський
М. Василега МС
М. Токаренко
М. Пониткін МС
В. Бондаренко МС
А. Болдар МС
В. Терьохін МС
А. Колесніченко
М. Козлов МС
В. Родін
В. Іванченко
М. Сагун МСМК
І. Зеленський МС
М. Лиштван МС
О. Болтов МС
В. Семакін
Й. Клименко
В. Прокопов МС
В. Литовченко МС
О.Черномаз МС
О. Примак МС
М. Хованський МС
Успіх спортсменів Сумщини стимулював розвиток спортивних баз. Так були введені в дію стрільбище в м. Тростянець, в с.м. Жовтневе, в м. Путивль, в с. Солідарне, в урочище Токарі та в м. Суми в р-ні Сільгосп університету.
Велика кількість спортсменів та велика кількість змагань, які проводилися в Сумській області, виводять біатлон на перше місце по популярності в Сумській області. Першим МСМК з біатлону став спортсмен з ФСТ «Локомотив» О. Растопін, який на міжнародних змаганнях в Кавголово посів ІІ місце в гонці на 20 км. 1976 р.. На Чемпіонаті Радянського Союзу ДОСААФ (Саратов) В. Бондаренко – ІІ місце на 20 км., В. Прокопов – ІІІ місце на 20 км., естафета – ІІІ місце.
1977 рік став останнім роком змагань біатлоністів з крупнокаліберної зброї (6,5 мм.) на дистанції – 150 метрів.
І наш спортсмен О. Растопін виступаючи на Чемпіонаті Світу в Норвегії, м. Вінгром в гонці на 20 км. посів почесне 4 місце.
Останні змагання і останній постріл з крупнокаліберної зброї на змаганнях Чемпіонату Радянського Союзу в березні 1977 р. зробив Сумчанин В.А. Шевцов, виступаючи в естафетній гонці 3х7,5 км. серед юніорів, в м. Кірово-Чепецьк (Росія). Так завершилась епопея великого біатлону.
1978 р., спартакіада Народів СССР, м. Свердловськ, головна подія року. Не погано себе проявив на змаганнях В. Русанов, В. Погребной, М. Хованський, О. Растопін та М. Сагун, який перед змаганнями Спартакіади виконав норматив МСМК на міжнародних змаганнях в м. Боровець, Болгарія. Перша гонка патрулів, яка відбулась в с. Ворохті, складалась із 25-ти км. траси та стрільби на 18 км. з положення лежачи (кожен спортсмен повинен зробити один постріл) і за кожний промах команда в складі 5 чоловік проходить штрафне коло довжиною 150 метрів. Першими на Чемпіонаті України стала команда «Локомотив» у складі:
МСРС Прокопова Василя
МС Зеленського Івана
МС Малаштана Євгена
МС Болтова Олександра
МС Бондаренка Віктора
друге місце посіла команда «Зеніт», а трете «Авангард». Доречі, команда «Локомотив» ще двічі в 1979 р. та 1980 р. виграли гонку патрулів на 25 км. з одним вогневим рубежем (стрільба лежачи).
У цьому ж році О. Растопін стає вдруге переможцем найпрестижніших змагань з біатлону Радянського Союзу «Іжевська гвинтівка», а І. Зеленський посідає 9 місце і виконує норматив МС Радянського Союзу.
1979 рік, за ініціативи держкомспорту України і особливо Заслуженого тренера Радянського Союзу Зоріна Б.М., на Україні вперше розпочали проводити змагання на Кубок С.А. Ковпака. Змагання проводилися в два етапи: І-ий етап у січні в Путивлі Сумської області, а ІІ-ий етап у березні в с. Ворохта Івано-Франківської області. Першим переможцем став сумчанин МС Радянського Союзу І. Зеленський. З 1982 року ці змагання почали проводитись як Всесоюзні. В 1979 році у Сумах відбулися змагання Союзних Республік за участю команд Москви та Ленінграду. Збірна України виступила в складі сумчан:
М. Сагуна МСМК
І. Зеленського МС
В. Русанова МС
О. Растопіна МСМК
Вони впевнено перемогли в естафеті 4х7.5 км. серед чоловіків.
1980 рік. Великий успіх М. Хованського та його тренера В. Терьохіна, виступаючи на Чемпіонаті Радянського Союзу він здобув срібну нагороду в гонці на 20 км.
Цього ж року в Сумах відбувся матч Союзних Республік Москви та Ленінграду, ІІІ місце в гонці на 20 км. посів І. Зеленський.
1981 рік, на Україні вперше почали проводитися змагання серед жінок, які змагалися по ДОСААФ. Кубок України відбувся в с. Ворохта Івано-франківської області, першою переможницею змагань стала Тетяна Торба («Спартак») тренер Синявін В.М.
1982 рік – Красноярськ, зимова Спартакіада народів СРСР, естафета 4х7,5 км. Микола Хованський у складі збірної України (Віктор Щур, Тарас Дольний, Петро Бруєнко) посіла ІІ місце. А на першості СРСР серед юнаків в гонці на 15 км. – В. Могиленко посів ІІ місце і був зарахований до складу збірної СРСР.
1983 рік. Великий успіх наших юнаків на першості Радянського Союзу, ІІІ місце в естафеті:
Андрій Садовничий
Володимир Бондаренко
Микола Фірстенко
Олег Лупін (Київ)
1984 рік. Олімпійські ігри в м. Сараєво та перший Чемпіонат Світу серед жінок в м. Шамоні, Франція.
1985 рік – Кубок Уралу, Свердловськ (Росія), І місце в естафеті збірної України: А. Садовничий, В. Бондаренкро входили до складу команди. А в Швейцарії проходив Чемпіонат Світу з біатлону серед юніорів у складі команди Радянського Союзу виступав Віталій Могиленко, який в спринтерській гонці на 10 км. посів почесне 5 місце.
1986 рік – Красноярськ, Зимова Спартакіада народів СССР, естафета 4х7,5 км. І місце:
Віталій Могиленко – Суми
Микола Давиденко – Суми
Валентин Джима – Київ
Тарас Дольний – Тернопіль
Чемпіонат Світу серед жінок, Фалун (Швеція)
Надя Білова – І місце в естафеті, збірна СРСР
ІІ місце в спринті 7,5 км.
Чемпіонат СРСР серед жінок та першість СРСР серед юніорів:
Антоніна Сокірко – І місце – спринт
Н. Білова, А. Сокірко – ІІ місце – естафета
Андрій Садовничий – І місце – 10 км. — спринт
1987 рік – Чемпіонат СРСР серед жінок, А. Сокірко (Серік) І місце – індивідуальна гонка, ІІІ місце – естафета.
Миколу Григоровича Антипенка призначено заступником голови Сумської обласної ради «Динамо» із його приходом розпочалась нова сторінка динамівського й обласного біатлону. За декілька років були збудовані: траса, стрільбище, готель і створена сильна Динамівська команда на чолі з тренером Р.Р. Бондаруком.
1989 рік – Міжнародна федерація біатлону розпочала проводити змагання (командна гонка) у якій одночасно стартувало 4 спортсмени стріляючи по 2 спортсмена Л+Л+С+С (перша двійка лежачи, друга двійка стоячи) і за не розбиті мішені два спортсмени проходили штрафні кола, а спортсмени, які не стріляли чекали їх у спеціальному коридорі.
1990 рік. Остання Спартакіада народів СРСР, «Тисовець», Україна, естафета чоловіки — ІІІ місце:
Тарас Дольний
Віталій Могиленко
Микола Давиденко
Валентин Джима
естафета жінки 3х6 км. – ІІІ місце:
Надя Білова
Іра Корчегіна
Іра Шмигановська
ІІ місце – Надя Білова в індивідуальній гонці на 15 км.. Новосибірськ, юнацька першість Радянського Союзу, вихованець Володимира Мазанка – Михайло Сизон посів ІІ місце в гонці на 10 км. та ІІІ місце в естафеті 3х5 км.
О.В. Болтову було присвоєно звання ЗТУ за успіхи Антоніни Сокірко (Серік) та Миколи Давиденка.
Завершальною епохою радянського біатлону були Олімпійські ігри 1992 року в Аббервілі, Франція, де радянський біатлоніст Є. Редькін став Олімпійським чемпіоном в гонці на 20 км.
За роки виступів на Олімпійських іграх (1960-1992 рр.) радянські біатлоністи завоювали: 10 – золотих медалей;
6 – срібних медалей;
5 – бронзових медалей.
Чотири золоті медалі в естафеті 4х7,5 км. в 1968-72-76-80 роках дістались уславленому біатлоністу всіх часів і народів Олександру Тихонову із Новосибірська.
У Сумах мали нагоду змагатися та тренуватися Великі Біатлоністи, Олімпійські Чемпіони:
Володимир Барнашов
Іван Бяков
Алгімантас Шална
Євген Редькін
Олександр Попов
Олександр Єлізаров
Микола Круглов
Володимир Алікін.
За ці роки радянського біатлону майстрами спорту Радянського Союзу стали:
н/п |
Прізвище та ім’я |
Рік присвоєння |
ФСТ |
Тренер |
1 | С. Полушин |
1968 |
Динамо |
|
2 | В. Русанов |
1970 |
Авангард |
Дворський Я.І. |
3 | В. Терехін |
1971 |
Авангард |
Дворський Я.І. |
4 | О. Тимофеєв |
1971 |
Авангард |
Дворський Я.І. |
5 | В. Андрусенко |
1972 |
Авангард |
Дворський Я.І. |
6 | М. Крилов |
1973 |
Локомотив |
Онищенко Г.М. |
7 | М. Василега |
1974 |
Локомотив |
Прокопов В.Л. |
8 | В. Прокопов |
1975 |
Локомотив |
— |
9 | В. Бондаренко |
1976 |
Локомотив |
Прокопов В.Л. |
10 | І. Гребінщиков |
1977 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
11 | Є. Малаштан |
1977 |
Локомотив |
Прокопов В.Л. |
12 | М. Козлов |
1977 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
13 | М. Лиштван |
1977 |
Локомотив |
Тимченко М.О. |
14 | О. Болтов |
1977 |
Локомотив |
Прокопов В.Л. |
15 | В. Литовченко |
1978 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
16 | М. Паниткін |
1978 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
17 | І. Зеленський |
1978 |
Локомотив |
Прокопов В.Л. |
18 | М. Хованський |
1979 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
19 | О. Примак |
1979 |
Локомотив |
Прокопов В.Л. |
20 | О. Шевцов |
1980 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
21 | В. Мірошніченко |
1981 |
Локомотив |
Ілларіонов М.П. |
22 | О. Черномаз |
1981 |
ТР |
Тимченко М.О. |
23 | С. Вовченко |
1981 |
ТР |
Тимченко М.О. |
24 | Г. Шамрай |
1981 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
25 | І. Терещенко |
1982 |
ТР |
Сімакін В.Г. |
26 | І. Донець |
1982 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
27 | М. Винокуров |
1982 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
28 | В. Котов |
1982 |
ТР |
Сімакін В.Г. |
29 | С. Сушко |
1983 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
30 | В. Могиленко |
1983 |
Локомотив |
Ілларіонов М.П. |
31 | М. Давиденко |
1983 |
Спартак |
Болтов О.В. |
32 | М. Графов |
1983 |
Авангард |
Терьохін В.О. |
33 | В. Мукшин |
1983 |
Динамо |
Прокопов В.Л. |
34 | В. Глущенко |
1984 |
Локомотив |
Прокопов В.Л. |
35 | В. Бабіч |
1984 |
— |
|
36 | А. Садовничий |
1985 |
Локомотив |
Ілларіонов М.П. |
37 | М. Фірстенко |
1985 |
Колос |
Салатенко О.А. |
38 | О. Кисильов |
1986 |
Динамо |
Басов В.І. |
39 | В. Шерстюк |
1986 |
Локомотив |
Прокопов В.Л. |
40 | І. Метельов |
1986 |
Буревісник |
Болтов В.І. |
41 | А. Серік (Сокірко) |
1987 |
Буревісник |
Болтов В.І. |
42 | О. Книжов |
1988 |
Динамо |
Терьохін В.О. |
43 | С. Дубровський |
1988 |
Динамо |
Терьохін В.О. |
44 | О. Соколов |
1989 |
ТР |
Шамрай Г.І. |
45 | О. Логвіненко |
1989 |
— |
Терьохін В.О. |
46 | В. Фьодоров |
1989 |
Динамо |
Басов В.І. |
47 | Ю. Дмитренко |
1989 |
Динамо |
Басов В.І. |
Суддями Всесоюзної та республіканської категорії в роки Радянського Союзу стали:
Шеремеревич Анатолій Сергійович Всесоюзна категорія
Підкуйко Юрій Йосипович Всесоюзна категорія
Токманцев Михайло Андрійович Всесоюзна категорія
Вергун Федір Овсійович Всесоюзна категорія
Дворський Я.І. Республіканська категорія
Дурасов В.І. Республіканська категорія
Космачов В.Т. Республіканська категорія
Беценко В.С. Республіканська категорія
Новгородська Л.С. Республіканська категорія
Дворська Л.Ю. Республіканська категорія
Токаренко М.І. Республіканська категорія
Чепуренко В.І. Республіканська категорія
Шкурат Н.І. Республіканська категорія
Гончаренко А.Є. Республіканська категорія
Харитонов В.І. Республіканська категорія
Растопін О.А. Республіканська категорія
Голдирев В.Г. Республіканська категорія
Судді міжнародної категорії:
Шеремеревич А.С.
Шкіль Ю.Ф.
Бондарук Р.Р.
Тімофеєв О.Д.
Заслужені тренери України з біатлону:
Болтов Олександр Васильович
Байда Світлана Іванівна
Прокопов Василь Леонтійович
Бондаренко Віктор Михайлович
Москаленко Олександр Миколайович
Терьохін Валерій Олександрович
Шамрай Григорій Іванович
Сердюк Микола Михайлович
Ігнатьєв Іван Анатолійович
Шамрай Віктор Михайлович
Бодарук Роман Романович
Вайгін Константин
Мукшин Василь Петрович
Белова Надія Олександрівна